Я дуже раділа нашому новому житлу, тому що по сусідству з нами жили прекрасні люди. З Катею ми відразу знайшли спільну мову, стали справжніми подругами.Але в якийсь момент все пішло шкереберть.Чоловік забрав нас з малюком з пологового будинку, а потім сказав, що нам потрібно серйозно поговорити.

Іноді навіть не замислюєшся, що найближча і найрідніша людина може підло зрадити. Особливо якщо мова йде про чоловіка, з яким багато років жили душа в душу. Як повернути довіру до чоловіка і чи можливо це взагалі?

Героїні нашої сьогоднішньої історії довелося несолодко. Подарувавши чоловікові трьох дітей, вона й подумати не могла, що в один прекрасний момент її шлюбу прийде кінець. Ще ніколи вона не потребувала підтримки та дружньої поради так сильно, як зараз.

Я вийшла заміж, бувши ще студенткою. Костя закрутив мені голову і зробив все, щоб я відчувала себе найулюбленішою. Після весілля ми почали жити разом з його матір’ю, бо грошей на власне житло у нас ще не було. Часи були складні, та й свекруха підливала масла у вогонь. Я ніколи їй не подобалася, і вона не пропускала жодної можливості нагадати мені про це. Проте я якось змирилася з цим і ніколи не конфліктувала з Аллою Петрівною.

Через рік спільного життя я завагітніла і народила сина. Костя в ньому душі не чув: йому дуже подобалося бути батьком. А я була на сьомому небі від щастя. Коли наш син пішов в школу, я знову завагітніла. І через 9 місяців подарувала своєму чоловікові крихітку дочку.

Справи пішли в гору: чоловікові дали підвищення, а я була справжньою берегинею вогнища. Навіть зі свекрухою якось все налагодилося згодом. Коли її не стало, ми вирішили продати її квартиру і купити свою ближче до центру. Зробили там євроремонт і навіть змогли придбати машину. З Костею ми ніколи не сварилися, вирішуючи всі проблеми мирно і по любові.

Я дуже раділа нашому новому житлу, тому що по сусідству з нами жили прекрасні люди. Ми познайомилися з ними ще під час переїзду та одразу подружилися. Марія Григорівна і Олександр Іванович жили зі своїм сином Женею і його дружиною Катею. Нещодавно вони зіграли весілля, але перший час вирішили пожити з батьками.

З Катею ми відразу знайшли спільну мову, стали справжніми подругами. Ми часто проводили разом час, вона любила няньчитися з нашим малятком і завжди була готова виручити. Моєму чоловікові дуже подобалося, що у мене нарешті з’явилася подруга, з якою можна поділитися всім на світі. Незабаром Катя завагітніла і народила сина. Вона часто радилася зі мною як з досвідченою мамою і використовувала всі мої хитрощі по вихованню дітей.

Але в якийсь момент все пішло шкереберть. Напевно, я просто не помічала, що щось йде не так. Нещодавно я народила третю дитину. На виписці все було прекрасно: троянди, кульки, торт … Чоловік забрав нас з малюком додому, а потім сказав, що нам потрібно серйозно поговорити.

«Я повинен був сказати тобі раніше, але не хотів, щоб ти переживала під час вагітності. Я знаю, що ти ніколи не пробачиш мені, але я йду. Йду до Каті … »– тихим, спокійним голосом сказав мій чоловік.

У мене дар мови пропав. Всередині ніби щось обірвалося … Перша думка: «А як же наші діти?» Але, судячи з усього, мого чоловіка це не хвилювало. Костя не став чекати моєї відповіді і пішов. А потім я оглянула все навколо і зрозуміла, що у квартирі немає його речей. Мабуть, поки я народжувала нашу третю дитину, він все забрав.

Я відразу ж подзвонила своїй мамі, яка доглядала за сином і донькою, і заплакала навзрид в трубку. Вона ніби відчула, що сталося, і сказала єдину фразу: «Я зараз приїду».

Ніколи в житті мені не було так важко. Не знаю, що було б, якби не думки про дітей. Я дивилася на свого новонародженого малюка, і його ніжне личко мене заспокоювало. Але я розуміла, що як раніше вже не буде ніколи.

Мама приїхала одна, діти залишилися разом з моїм батьком. «Він ще лікті буде кусати, можеш навіть не сумніватися. Повернеться як пити дати, ось побачиш. А ця вертихвістка Катя мені ніколи не подобалася! » – сказала мама, обіймаючи мене.

«А якщо він справді прийде, як повернути довіру до нього? Що мені робити?” – запитала я. Мама відповіла, що я навряд чи зможу колись пробачити своєму чоловікові та подрузі те, що вони зробили. Залишається знайти в собі сили жити далі …

Якщо тобі доводилося стикатися з подібним, яку пораду ти можеш дати кинутій жінці? Можливо, саме твої слова допоможуть остаточно не впасти духом. Сміливо поділися своїми думками в коментарях!