В 44 роки Юля завагітніла – коли вже зовсім не очікувала. Курортний роман з одруженим чоловіком. З ним потім нічого не склалася, а от материнству вона безмежно раділа. Юля, ну де були твої мізки, коли ти на це наважилася?- не вгамовувалися наші родичі

Ми з моєю сестрою Юлею близнючки. Хоч зовнішність у нас майже однакова, а характер у нас зовсім різний. Ну і життя в нас склалося по різному.

Я після закінчення коледжу одразу вийшла заміж, бо з юності хотіла сім’ю, діточок. А Юля, навпаки, мріяла жити для себе, будувати кар’єру. Тому вона далі пішла вчитися в університет. Хоч у нас і такі різні погляди на життя, все відносини між нами завжди були близькими, хорошими.

Я займалася родиною. Спочатку народився син, потім донечка. А Юля заміжньою не була. Займалася кар’єрою, заробила собі на квартиру, машину. Щороку їздила відпочивати закордон. Навіть купила заміський будинок. Справжня бізнес-леді.

Жіночого щастя їй бракувало. Чоловіки в її життя були, але до шлюбу справа не заходила. Всі хотіли покірну господиню в будинку, щоб прала, прибирала, готувала, дітей виховувала. А у неї зовсім інші вимоги від життя і від чоловіка, до побуту вона не звикла і кидати роботу заради каструль і борщів не збиралася.

Вона хотіла успішного чоловіка, а найчастіше траплялися якісь простачки.

Був період, коли Юля захотіла народити дитину для себе. Розуміла, що з чоловіком може так і не скластися, а рідну душу поруч хочеться мати. Вона в цей час жила з одним хорошим чоловіком. Він теж хотів дитину. Вони запланували, що як тільки Юля завагітніє, то одразу попадуть заяву до РАГСу. Вони прожили разом без дитини 4 роки, а потім розійшлися. Чомусь, Юля так і не завагітніла, хоча обоє закоханих були здоровими.

Аж ось новина. В 44 роки Юля завагітніла – коли вже зовсім не очікувала. Курортний роман з одруженим чоловіком. З ним потім нічого не склалася, а от материнству вона безмежно раділа.

Юля, ну де були твої мізки, коли ти на це наважилася?– не вгамовувалися наші родичі.

Що люди скажуть? Ти подумала, як ростити дитину самій без батька? Тобі вже 50 на носі. А вчити дитину хто буде, ти вже будеш на пенсії. Де ти сили візьмеш підняти сина на ноги? А як ти будеш народжувати, ти ж вже не юна. Роки дають своє. Дарма, що гарно виглядаєш на свій вік.

Родичі, напевно, боялися, що раптом до них за допомогою звертатися буде. Ми з мамою були раді. Мама наша теж рада була, що ще онука побачить. Зараз медицина робить кроки вперед щодня, і сучасні 45-річні жінки можуть сміливо конкурувати з 30-річними панянками. Спочатку, треба встигнути створити собі матеріальну базу, а потім народжувати. Адже це більш розумно, ніж коли народжують в 18, не маючи нічого, а потім і сама молода жінка і дитина страждають від потреби.

Моя сестра Юлія – доросла, незалежна жінка. Вона давно мріяла про материнство. І раз вона зважилася на такий крок, значить розрахувала свої сили. Та й таких родичів, як у нас треба гнати поганою мітлою з дому.

А ми з мамою завжди їй допоможемо. На свій ювілей Юля народила чудового хлопчика Ярослава. Зараз йому вже 14 років. Мій племінник дуже розумний, вихований хлопчик, такий же самостійний і амбітний, як і моя сестра. Сама вона в прекрасній формі – каже, що син стимулює її виглядати краще, адже доводиться ходити на шкільні збори, де молодші мами. Щоб, боронь Боже, хто не сказав, що прийшла на збори бабуся.

Завжди робіть так, як відчуваєте. Люди все забудуть, а Ви думайте самі. Чи не так?