У Галини також життя не стояло на місці. Їй зателефонували з Центру репродуктології і запросили на приватну розмову щодо подальшого збереження сперми її чоловіка. Саме тоді за акційною ціною вона погодилася на народження дитини, взявши гроші в кредит. Опісля довелося продати автомобіль, щоб погасити кредит. Але результат ось такий, і жінка кивнула на двох шестирічних хлопчиків, що принишкли в кімнаті. Михайло був ошелешений такою вісткою і водночас щасливий. Бо справді дуже хотів мати власних дітей

Михайло поїхав на заробітки. У планах було заробити гроші на штучне запліднення. З дружиною прожив більш як десять років, а Бог їх сім’ю так і діточками не благословив. А так хотілося мати власних діток.

Такі послуги дорого коштують. А без дітей також життя втрачає зміст. Микола якийсь час вагався пускатися в дорогу за кордон. А потім все-таки поїхав, залишивши дружину саму.

У Чехії з Миколою трапилися неприємні пригоді. Працював на будові. Не зовсім звик до висоти. Одного разу у нього весь cвіт пішов обертом і він навіть не пам’ятає, як полетів з риштування та опинився простертим на землі.

До тями його привели медики, що чаклували над його тілом. Михайло відчув різкий біль у всьому тілі і знову знепритомнів. А потім був тривалий час реабілітації. Чудом залишився живим і працездатним. Лишень у голові не збереглося нічого з минулого життя. Усе наче починав з нуля. І грошей на лікування не було. Те, що встиг заробити за кілька місяців, швидко витратив. Здоров’я ще не дозволяло виходити на роботу.

Але світ не без добрих людей. Санітарка лікарні, де він проходив реабілітацію, проявила до нього милосердя. Спочатку приносила йому чогось смачненького домашнього поїсти, а потім, коли Михайла виписали, доглядала за ним як за рідним сином.

На жаль, пам’ять до Михайла не поверталася. Жив днем, який посилав йому Господь. Так він замешкав разом з Надією.

Вона була добра жінка, поважного віку. Заміжньою ніколи не була – не склалося. Любила готувати і працювати у власному квітнику. І любила людей. Може, саме тому змилостивилася над Михайлом. Бо він також від природи був добрим і гарним, нездатним на підлість чи обман. Тому жінка, будучи глибоко віруючою людиною, вирішила чоловікові допомогти, коли з ним трапилася біда.

Так у забутті збігло майже вісім років. А потім до Михайла наче нічні сни почали в свідомості спливати факти про минуле життя і в його уяві постала цілісна картинка. Він згадав, хто він і чого тут опинився. Тепер Михайло прагнув хоч краєчком ока заглянути, що відбувається там, на його батьківщині, повернутися додому.

Тривожно відчинив хвіртку на власне подвір’я, постукав у двері. Йому відчинила його Галина – змінилася, правда. Волосся перефарбувала в брунатний колір. Побачила його і зойкнула, бо не подівалася вже з ним зустрітися аж через стільки років. Слідом за нею виглянуло двоє симпатичних близнюків.

Серце Михайла наче завмерло всередині – вона має чоловіка, подумав він з острахом. Проте Галина запросила Михайла до хати, спитала, як він, чому так довго не давав про себе знати. А потім розповіла історію, яка вразила його ще більше, ніж думка, що він приїхав у гості до чужої сім’ї.

Як з’ясувалося, у Галини також життя не стояло на місці. Їй зателефонували з Центру репродуктології і запросили на приватну розмову щодо подальшого збереження сперми її чоловіка. Саме тоді за акційною ціною вона погодилася на народження дитини, взявши гроші в кредит. Опісля довелося продати автомобіль, щоб погасити кредит. Але результат ось такий, і жінка кивнула на двох шестирічних хлопчиків, що принишкли в кімнаті.

Михайло був ошелешений такою вісткою і водночас щасливий. Бо справді дуже хотів мати власних дітей.