Свекруха подзвонила і заявила, що ми зобов’язані приїхати на її ювілей, внучку привезти. Коли прийшли, дитина відмовилася сидіти на місці, що не сподобалося свекрусі, у якої вдома ідеальний порядок.
У п’ятницю вранці мене розбудив дзвінок Мішиної мами. Та зажадала присутності в суботу на святкуванні її ювілею разом з онукою. Хоч дочка ще зовсім маленька, і подорожі з нею даються непросто, я пообіцяла свекрусі, що ми неодмінно приїдемо. Все-таки така значуща подія! Як можна було відмовити?
Тоді я ще не знала, яким боком мені вилізе моя наївна чуйність …
Батьки Михайла зустріли нас дуже тепло, за винятком одного моменту. Як тільки ми зняли куртки та перейшли до вітальні, свекруха заявила про те, що якщо вже ми залишимося у неї на все вихідні, нам необхідно запам’ятати головні правила проживання в її будинку. Перше – підтримка бездоганної чистоти. І друге – постійно пам’ятати про перше правило.
Далі розмова раптом зайшов про роботу та інші життєві турботи. Так що поступово страхітливо наказовий тон Мішиної мами забувся, і мені вдалося повністю розслабитися. Першу половину дня свекруха поралася з Алей, а я допомагала свекру з приготуваннями до святкової вечері. До слова, тато у Міші – просто золото! Заздалегідь все продумав, організував і взявся самостійно готувати, давши дружині час насолодитися своїм днем, а не думати про всякі клопоти.
До годин шести дочка заснула в гостьовій спальні, а ми з батьками Михайла продовжили спілкування за святковим столом.
Олексій Миколайович розповідав кумедні історії своєї юності, а Наталя Іванівна вдавалася спогадами про їх перше побачення. Пройшла не одна година, а ми з Мішею все так же слухали його батьків, немов зачаровані. Все було так хвилююче і захоплююче, що ми навіть не помітили, як Аля прокинулась. Так що тим часом донька почала бродити по квартирі та наводити в ній свій власний порядок …
Виявити наслідки дитячих пустощів нам вдалося лише вранці. Ранок неділі почалося з пронизливого крику свекрухи та підрахунку збитків, завданих дому маленькими дитячими ручками …
Сказати, що я не була готова до такого повороту подій – нічого не сказати. Адже це зробила не чужа дитина, а її рідна внучка! Яку, до того ж вона сама так палко хотіла побачити …
Миша одразу ж розплатився, через що вдома я закотила справжній скандал. У нас самих грошей кіт наплакав, та ще й ремонт в самому розпалі. Я вже мовчу про маленьку дитину. А він замість того, щоб поговорити з матір’ю і заспокоїти її, бере і віддає їй останні гроші з-за кількох зіпсованих наволочок і пари подряпин на шпалерах … Як же так можна?
