Павло доньку ростив один. Дуже важко працював і все віддавав їй. Коли Настя завагітніла, вона зібралася вийти заміж. Дівчина відчувала себе по-справжньому щасливою, адже її обранець був багатий. Але вона й не подумала про те, щоб покликати на торжество батька та інших родичів. Замість цього Настя написала повідомлення, щоб Павло не приїжджав. Уточнила, що на весіллі зберуться багаті люди. А йому там не місце.

Павло ростив свою дочку на самоті. Він думав лише про те, щоб вона стала по-справжньому гідною людиною. Заради цього Павло не шкодував ніяких ресурсів, працював дуже старанно, щоб забезпечити дочку всім необхідним. Їй і без того було непросто, адже вона так рано втратила матір.

Настя страждала від того, як їй доводиться жити. Інші діти дражнили дівчинку, змушуючи її плакати і переживати. Павло завжди заспокоював свою дочку, намагаючись донести до неї, що життя деколи складається самим непередбачуваним чином. Він любив свою дочку всім серцем і в такі моменти демонстрував це з особливою ретельністю.

Улюбленим святом Насті завжди був Новий Рік. Дівчинка чекала його, мріючи, щоб все її бажання збулися. У їхній школі завжди дарували подарунки в честь цього свята, а школярі переодягалися в красиві маскарадні костюми або сукні. У Павла завжди були труднощі з грошима, але він все ж намагався, щоб Настя в цей день виглядала добре. Одного разу він навіть купив для дівчинки таке прекрасне плаття, що Настя стала справжньою зіркою: всі однокласниці так і крутилися навколо неї, висловлюючи своє захоплення нарядом. Дівчинка була дуже рада, вона розсипалася в нескінченних подяках в сторону батька.

Настя подорослішала. Закінчивши школу, вона поїхала до великого міста, щоб вступити до університету. Все вийшло так, як дівчина планувала, адже вона завжди була дуже розумною. Настя поїхала вчитися. Життя в місті сильно на неї вплинула. Дівчина відкрила в собі тягу до грошей, перетворилася в розважливу, цинічну особу. Настя почала знайомитися з чоловіками, які були готові купувати їй що-небудь дороге і витрачати гроші на ресторани.

Коли Настя завагітніла, вона зібралася вийти заміж. Дівчина відчувала себе по-справжньому щасливою, адже її обранець був багатий. Але вона й не подумала про те, щоб покликати на торжество батька та інших родичів. Замість цього Настя написала повідомлення, щоб Павло не приїжджав. Уточнила, що на весіллі зберуться багаті люди. А йому там не місце.

Павло дуже засмутився через таке звернення. Він роками вкладав все, що у нього було, в дочку, допомагав їй у всьому і завжди підтримував. Хіба він заслужив таке ставлення? Подумавши, Павло все ж поїхав в місто.

А коли настала черга поздоровлень від гостей, батько підійшов до Насті. Він подарував дівчині маленький букет, поцілував і сказав, що бажає їй щастя, після чого просто пішов. Настя стояла, як укопана. Їй стало дуже соромно, вона лаяла себе за свій негарний вчинок. Як вона могла так поставитися до найдорожчого і близької людини?

Настя побігла за батьком, який ще не встиг піти далеко. Вона плакала і благала пробачити її, обіцяючи більше ніколи не чинити так жахливо.

Адже батьки – це найголовніший скарб, яке є у кожного з нас.