Галина прожила з чоловіком одинадцять років. Їхньому синові 9 років. Чоловік зірвався з ланцюга буквально рік тому. Йому захотілося чогось новенького, і це «щось» увійшло в їхнє життя, як справжнє лихо. Спочатку Галина не звертала уваги на чоловікові походеньки. Думала, що все налагодиться. Чоловік трохи показиться і припинить це. Адже не хотіла, щоб про все дізнався син. Це може травмувати хлопця. Тому мочки переносила весь біль, якого їй завдавав чоловік

Моя сусідка Галина завжди сумна. Якось вона зайшла до мене, щоб погомоніти, розговорилася і розповіла мені все про своє життя.

Минув уже рік, як її чоловік одною ногою живе вдома, а другою – в коханки в буквальному розумінні цього слова. І ніяк не може вирішити, як йому бути далі. Заплутався мужчина. Що поробиш – таке буває часто в нашому житті. Коли б не син, то давно б виставила його за двері. А малий дуже любить з батьком спілкуватися і з нетерпінням чекає його повернення.

Загалом Галина прожила з чоловіком одинадцять років. Їхньому синові 9 років. Чоловік зірвався з ланцюга буквально рік тому. Йому захотілося чогось новенького, і це «щось» увійшло в їхнє життя, як справжнє лихо.

Спочатку Галина не звертала уваги на чоловікові походеньки. Думала, що все налагодиться. Чоловік трохи показиться і припинить це. Адже не хотіла, щоб про все дізнався син. Це може травмувати хлопця. Тому мочки переносила весь біль, якого їй завдавав чоловік.

А чоловік, зрозумівши тактику дружини, набрав ще більших обертів. І зупинки наче не передбачалося. Дійшло до того, що він усе-таки одного разу не повернувся додому ночувати – залишився в коханки.

Галина, дізнавшись у кого пропадає її Василь, почала чекати на його повернення, бо вона (коханка) для неї не була конкуренткою. Він швидко знудиться і прийде додому, думала вона.

Так і сталося. Прийшов Василь мовчки через місяць. Навіть не вибачився і почав жити вдома, наче нічого не трапилося.

Причина повернення була банальна – посварився з коханкою. Вона вимагала в нього коштовний подарунок. Він відмовив і зачинив за собою голосно двері – повернувся до сина.

– Можливо, все б так і вляглося, і ми б зажили нормальним життям, коли б його пасія не набула нахабства. Одного чудового дня, буквально за тиждень після повернення, вона подзвонила у двері і впала в істерику в нашій квартирі, що мій Василь «її зрадив». Він її зрадив!

Чоловік мій – справжня ганчірка. Замість того, щоб виставити цю потвору за двері, промовив, ледь не плачучи, що вона (його пасія) не переживе того. Тому Василь зібрав свої речі і знову подався до неї.

Про себе я думала, якщо він такий дурний, то хай іде вже на завжди. Він мені вже більше не потрібен. Але навіщо так знущатися над дитиною?

Не минуло й місяця, як Василь знову повернувся до додому. Цього разу вже не знаю достеменно причини повернення. Думала, все – закінчилася любов. Та куди там! За кілька днів його знову понесло до тої потвори. І так ще чотири рази мандрував.

– Ну, – міркую, – вже пора, чоловіче, якось визначитися, де ти живеш. Адже тут живе твій син, який усе розуміє і бачить. Що він скаже тобі через кілька років? І чи захоче він тебе називати батьком після такого знущання над ним? І навіщо синові такий батько? Який приклад він йому подає?

Вирішила поміняти замок у дверях, щоб більше Василь не міг втрапити в нашу квартиру. А потім життя само розставить все по місцях.

Як би ви поступили на моєму місці?