Дорогі батьки, знайомтеся, це мій чоловік Арсен. Вчора ми з ним розписалися. Я вагітна, через 5 місяців чекайте на онука. Ось диплом – як я і обіцяла. Ми за речами. Жити будемо окремо, батьки Арсена живуть в селі, обіцяли в усьому допомагати. За гроші не переживайте. Арсен добре заробляє, він хороший електрик. От свиня невдячна! І що вона собі надумала? Адже зрозуміло, що це зло! Наперекір все робить! Не для цього селюка ми свою квіточку ростили.

Марина була пізньою дитиною у родині Устименків. Її батькам було вже добряче за 30, вони майже втратили надію і вважали, що будуть доживати віку удвох. Їздили по лікарях і монастирях. І раптом – дочка! Та й яка! Голубоока красуня – в маму, кмітлива, самовпевнена і рішуча – в батька. Маринка стала сенсом життя для батьків, їхньою надією. Батьки виконували усі її забаганки.

В дитинстві Марина думала, що світ буквально крутиться навколо неї. Вона була вередливою принцесою.
Марина жила в атмосфері вседозволеності. Її забаганки виконувалися моментально. Правда, у підлітковому віці батьки різко змінили тактику і почали думати про майбутнє навчання Марини.

Замість нового одягу, косметики, примх та забавок, у дівчинки з’явилися і обов’язки.

Репетитори з англійської та математики, плавання, гра на скрипці та східні танці. А ще щонеділі Марина брала уроки етикету. Адже хороші манери ще ніхто не відміняв!

Батьки постійно тримали дочку в тонусі, а дівчинці хотілося погуляти з однолітками в парку, покататися на велосипедах, сходи у кіно. Часу на такі “дурниці” батьки не виділяли. Сльози та істерики не допомагали, тому доводилося бути чемною дівчинкою.

Маринка з відзнакою закінчила школу, із золотою медаллю. ЗНО теж здала майже на 200 балів. З легкістю вступила в КПІ, бо так захотіли батьки. Марина знову ж підкорилася.

Марина добре вчилася, закінчувала університет, йшла на червоний диплом. Батько вже підшуковував хороше місце для роботи серед знайомих. А мама вже мріяла про хорошого заможного зятя. Вже навіть знала кого саме-сина своєї однокласниці. Гідний кандидат для її коханої донечки. У свої 26 вже має свою будівельну фірму. Інших доньчиних обранців батьки критикували та відсіювали.

Марина жила у світі постійних обмежень. Батьки не помічали, як їх дочка перетворюється в холодну, цинічну і байдужу до всього стерву. Марина твердо вирішила, що закінчить університет, отримає диплом для батьків, а от обранця собі вибере сама. Адже їй з ним жити!

Марина закінчила університет. А ось подарувати червоний диплом прийшла не сама.. Біля неї стояв гарний юнак, одягнений у простий одяг.

Дорогі батьки, знайомтеся, це мій чоловік Арсен. Вчора ми з ним розписалися. Я вагітна, через 5 місяців чекайте на онука. Ось диплом – як я і обіцяла. Ми за речами. Жити будемо окремо, батьки Арсена живуть в селі, обіцяли в усьому допомагати. За гроші не переживайте. Арсен добре заробляє, він хороший електрик.

От свиня невдячна! І що вона собі надумала? Адже зрозуміло, що це зло! Наперекір все робить! Гадина така! Невдячна! Непотріб! Нічого. Отямиться, і приповзе до нас просити вибачення. Не для цього селюка ми свою квіточку ростили. Це такий у неї бунт. Отямиться! Зачекаємо!

Марина народила чудового хлопчика. Арсен хороший чоловік та батько, сина та дружину просто на руках носить. Марина закінчила курси манікюру, відкрила свій салон. Вона завжди про це мріяла, батьки були проти. Закохані планують ще одну дитину.

Маринині батьки довго не розмовляли з дочкою, але любов до онука перемогла, і зараз вони знову спілкуються. Хоча так до кінця і не пробачили дочці те, що їхня розумниця-дочка так по-дурному розпорядилася своїм життям, пріоритетами та вибором чоловіка.