Чоловік мені пояснив, що я даремно не послухалася маму. У підсумку, образа свекрухи здорово зіпсувала всім новорічний настрій. І все через мене, дурної і недолугої невістки. А я, між іншим, майже весь святковий стіл приготувала та організувала саме торжество. Але це ніщо, в порівнянні з моєю помилкою, висловлювалась мама чоловіка.

Мені всього 19 років і я три місяці тому вийшла заміж. Родичі чоловіка мене прийняли добре, правда, складнощі у спілкуванні все ж присутні. А як же без них? А ось у свекрухи, 8 років тому стався інсульт, деякі наслідки якого, дотепер, позначаються на житті членів сім’ї. Наприклад, у неї залишилися порушення мови та рухового апарату, а з психологічної точки зору, вона стала дуже вразливою жінкою.

Сьогодні хочу розповісти історію, яка зі мною трапилася напередодні Нового року. Цілий день я забиралася і займалася приготуванням святкового столу. Після цього ми повинні були поїхати додому до свекрухи, щоб всією великою родиною зустріти Новий рік. Домашні справи зайняли у мене більше часом, ніж я припускала, тому ми з чоловіком приїхали в будинок свекрухи тільки до 10 вечора.

Ми хотіли встигнути завершити всі справи вчасно. Тому, замість того, щоб запекти курку в фользі, що планували, вирішила запекти її на пляшці, щоб прискорити процес приготування. У свекрухи це викликало море обурень, вона заявила, що ми ніколи не зважаємо на її думку. Чоловік мені пояснив, що я даремно не послухалася маму, і тепер вона ще не скоро заспокоїться. Я вирішила вибачитися перед хворою жінкою. Це було щиро з мого боку, але свекруха у відповідь тільки спопелила мене своїм злісним поглядом.

У підсумку, образа свекрухи здорово зіпсувала всім новорічний настрій. І все через мене, дурної і недолугої невістки. А я, між іншим, майже весь святковий стіл приготувала і організувала саме торжество. Але це ніщо, в порівнянні з моєю помилкою, висловлювалась мама чоловіка. А неправильно приготовлена ​​курка – це справжній апокаліпсис.

Свекруха до сі пір не може мене вибачити.

Того вечора, я неодноразово приносила свої вибачення свекрусі, роблячи попуск на її здоров’я, але у відповідь отримувала лише негатив у свою сторону. Після цього, я прийняла рішення, перший час, уникати з нею зустрічей і посилала чоловіка її провідати. Після чергового разу, він мені зізнався, що вона досі тримає на мене образу, отже, я повинна знову перед нею вибачитися. Цього разу моєму терпінню прийшов кінець, і я висловила чоловікові все, що думаю з приводу даної ситуації.

Я не розуміла, чому я повинна перед нею принижуватися, чому цій людині сходить з рук будь-яка її поведінка. Адже вік і хвороба не дають нікому право так себе вести, стосовно інших людей. Що я такого зробила, щоб вона так мене ображала? Я цілий день стояла біля плити, щоб приготувати новорічні частування, а вона причепилася до цієї курки.

І тільки через любов до свого чоловіка, я знову вибачилася перед його мамою. А вона кинула мені у відповідь, що я ніколи не діждусь її вибачення. Намагаюся вірити, що це наслідки інсульту. А якщо вся справа в її характері? А що буде далі, коли у нас з чоловіком з’явитися дитина?