Дорога під назвою “потім” веде до країни під назвою “ніколи”…

Учора розмовляла із сусідкою. Запитую:
— Чого така невесела?

Вона задумливо зітхнула, сумно посміхнулася й відповіла:
— Не встигла озирнутися, а життя вже пролетіло.

Я, звісно, почала її підбадьорювати. Але її наступна фраза змусила мене замислитися над багатьма речами.

— Я завжди думала: ось зароблю грошей, побудую дачу, діти виростуть — тоді й заживу для себе. Нарешті зроблю стильну зачіску, почну носити сукні. А зараз… — вона вдарила долонями по стегнах у джинсах. — У штанах зручно.

Вона замовкла. Я теж не поспішала.

— Діти виросли, дача збудована, гроші є, а я все ще в джинсах. І зачіска та сама — простий хвостик…

Мені дуже хотілося її підтримати.

— Так у чому проблема? Ходімо до перукарні! Сукню купи гарну!

Вона лише втомлено посміхнулася:
— Не хочеться. Втомилася я. Розумієш, реальність не виправдала очікувань. У вічній метушні не помітила, як постаріла. Щурячі перегони перемогли.

До півночі я думала над її словами. “Щурячі перегони перемогли…”
Ця жінка втратила своє “потім”. Вона просто вигоріла.

На жаль, це не поодинокий випадок. Таких, як вона, — мільйони.

Якось я прочитала фразу, яка ідеально підходить до цієї ситуації:
“Дорога під назвою ‘потім’ веде до країни під назвою ‘ніколи’.”

Живіть сьогодні! Цінуйте своє “зараз”!

Пийте каву з красивого горнятка. Радійте смаку свіжих фруктів, а не заморожуйте їх “на потім”. Одягайте стильні сукні, навіть якщо йдете лише до супермаркету. Носіть улюблені туфлі, читайте книги, подорожуйте.

Бажаєте щось давно зробити? Дійте вже зараз! Випікайте той самий пиріг, який завжди відкладаєте. Займіться тим, що приносить радість.

Найголовніше: не бережіть ніжність, тепло та доброту “на потім”. Даруйте їх сьогодні.

Обіймайте близьких, даруйте компліменти, будьте щедрими на любов.

Адже щаслива людина може все. І навіть більше!